12 вересня — День українського кіно

Національний кінематограф — це значно більше, ніж мистецтво.

Це наша пам’ять та ідентичність. Це наші історії, наш погляд на себе і на світ. Це свідчення нашого часу, яке залишиться наступним поколінням. І це щоденна професійна праця великої кількості талановитих і натхненних людей.

Сьогодні, коли Україна виборює свою свободу, незалежність і право бути собою, особливого значення набуває те, хто і як розповідає нашу історію.

Попри повномасштабну війну українські кінематографісти продовжують працювати і творити. Знімають під час повітряних тривог і блекаутів. Створюють ігрове, документальне та анімаційне кіно. Проводять кінофестивалі. Представляють Україну на провідних міжнародних майданчиках, змагаються з найкращими та виборюють перемоги. Розвивають партнерства з іншими країнами та роблять українські історії частиною світового кінематографа.

Для Державного агентства України з питань кіно підтримка і розвиток національного кінематографа — це не лише наша робота. Це відповідальність перед державою, кінематографічною спільнотою і тими, хто прийде після нас.

У День українського кіно дякуємо всім, хто сьогодні творить українське кіно. Усій нашій великій кінематографічній спільноті — тим, хто продовжує працювати, знімати і зберігати українське кіно навіть у найскладніші часи.

Особлива вдячність нашим колегам-кінематографістам, які сьогодні захищають Україну в лавах Збройних Сил України.

Схиляємо голови перед представниками українського кіно, чиї життя забрала російська війна. Пам’ятаємо кожного і кожну.

Нехай українських фільмів та історій стає більше. Нехай їх дивляться в Україні, нехай вони знаходять свого глядача у світі.

Наше кіно має звучати своїм голосом. І цей голос має бути почутий.

З Днем українського кіно!