Голова Держкіно: "Кінотеатри потрібно відкривати в липні і з прокату українських фільмів"

Пандемія вплинула на український кінематограф скороченням державного бюджету на підтримку галузі, збитками кінотеатрів, перенесеними прем'єрами фільмів та зірваними знімальними графіками. Про вихід української кіноіндустрії з кризи Голова Держкіно Марина Кудерчук поговорила з Йод.media. Оригінал публікації

Державне агентство України з питань кіно знаходиться у Києві поряд з виставковими залами Мистецького Арсеналу та будівлею Українського культурного фонду. 

Вони всі стоять, можна сказати, в одному великому дворі. 

Держкіно займає офіс на четвертому поверсі того ж будинку, де є офіси інших культурних установ столиці, про що стає відомо з об'яви на дверях чорного ходу (...).

- Я прийшла працювати в кінотеатр Довженка в 2017 році. Це дуже красива будівля, монументальна, з рідкісного бежевого мармуру, споруда 1962 року. Але, на жаль, за всі ці роки глобальний ремонт був лише у залах, а фойє, як побудували, так і стояло - з радянськими чеканками, які атмосферно тиснули.

Хотілося все це оновити, але грошей вічно бракувало - комунальне підприємство. І тоді виникла ідея: запропонувати запорізьким дизайнерам і художникам флешмоб. Ми купили рулон полотна, порізали його на шість картин і тиждень художники працювали. Потім ми зробили виставку, щоби привернути увагу людей. Роботи художників залишилися в кінотеатрі. 

Євгенія Шагоян брала участь у флешмобі. Вона пише картини, розмальовує будинки, кафе. Одного разу Женя готувала виставку в стилі абстракціонізму і хотіла виставляти цю картину, але потім у неї змінилися плани, вона зібрала свої пейзажні роботи для виставки, а цю картину завезла мені. 

Запитала, чи можна вона побуде в мене на зберіганні. Минув певний час, Женя приїжджає в гості і каже: "Повісь її на стіну. Тепер вона твоя". Відтоді картина їздить за мною. З кінотеатру в держадміністрацію, тепер у Держкіно. Вона мене радує, я відчуваю, що вона моя.

- Це вода зображена?

- Так, тала вершина.

- Посада голови Держкіно - для вас вершина?

- Це та вершина, зізнаюся вам, яку я не дуже хотіла.

- Чого хочеться?

- Напевно, комфортно працювати. Я багато років у сфері держуправління. Для мене керувати Держкіно або працювати на іншій посаді в сфері держуправління - схожі роботи.

- Чула, ви хотіли відкрити школу кінематографістів. Це - вершина?

- Не просто хотіла, а й хочу. У мене немає поняття вершин, у мене є здорові амбіції, тому бажати якісь певні посади - це не про мене. У Держкіно у мене є можливість займатися тим, що подобається. Наприклад, агентство зараз повністю діджиталізується. Це полегшує роботу і співробітникам, і продакшенами.

Ми запустили новий сайт, допрацьовуємо його англійську версію, щоби було зручно працювати з іноземними партнерами. Це нам потрібно, оскільки є думка створити експертну раду при Держкіно з іноземних продюсерів і режисерів. Також в Україні є хороші копродукційні фільми, відповідно сайт Держкіно має бути зручним для іноземних партнерів.

Для мене важливий комфорт співробітників. Коли люди ходять на роботу з радістю, вони готові працювати із самовіддачею.

Мрія з кіношколою з'явилася під час роботи в кінотеатрі. Ми подавалися на гранти, конкурси, але не проходили. Але потім на місцевому рівні нам допомогли, і ми зробили школу для підлітків. Наші випускники вигравали конкурси. Для когось з них цей досвід, можливо, стане фундаментом для майбутньої професії.

Зараз мені хочеться, щоб щось подібне з'явилося при Держкіно. Напевно, не стільки кіношкола, для цього є вищі навчальні заклади, а скоріше курси підвищення кваліфікації. Щоби було місце, де могли збиратися дебютанти, професіонали, іноземні партнери. Щоби був майданчик обміну досвідом та креативними ідеями, з можливістю познайомитися. 

- Хто може увійти до ради міжнародних експертів?

- Насамперед ті, хто вже працював з Україною - продюсери та режисери. Але ми відкриті для будь-якого спілкування. Будь-який досвід - корисний.

- Рада з державної підтримки кінематографії на засіданні 8 травня затвердила розподіл бюджетних коштів, які були скорочені до 450 мільйонів гривень. Згідно з рішенням, на виробництво та розповсюдження фільмів, окрім серіалів, сумарно витратять 308 мільйонів. Скажіть, уся ця сума піде на створення нових проєктів або з неї будуть погашені зобов'язання перед переможцями попередніх пітчингів?

- У цю суму закладені зобов'язання минулих років. І на жаль, вони складають більшу частину - 219,8 мільйона гривень. На створення нових фільмів залишається обсяг фінансування в 88,3 мільйона гривень.

Здебільшого на фінансування чекають переможці попередніх - 11 і 12 - пітчингів. З ними уклали договори наприкінці минулого року, але фінансування йде на цей рік. Відповідно у людей був запланований знімальний процес цього року. Єдине, що перше півріччя у нас випало через карантин, тому ті, хто планував фільмування на весну або на початок літа, можливо, перенесуть його на 2021 рік і сума трошки зменшиться. Зараз якраз працюємо над цим.

Ми спільно з експертами відправляємо запити в усі продакшени, щоб скорегувати періоди фільмування та фінансування.

- Якщо на виробництво нових фільмів залишається 88 мільйонів, то скільки проєктів можливо профінансувати?

- Невдовзі буде засідання Ради з держпідтримки кінематографії. До цього моменту ми проаналізуємо, яка точно сума піде на погашення боргових зобов'язань, і залежно від цього будуть прописані обмеження щодо сум. Наприклад, на короткий метр закладуть стільки-то, на повний метр стільки-то.

На сьогоднішній момент до участі в 13-му конкурсі допущено 176 кінопроєктів, з них 62 - повний метр і 114 - короткий метр (фільми-дебюти). Триває перший етап конкурсного відбору - експерти оцінюють оригінальність ідеї, актуальність теми, драматургічну якість сценарію, соціальну важливість проєкту, потім відбудеться пітчинг.

Можливо, ми розуміємо, що на напрямок дебюти-короткометражки буде встановлено обмеження в 10 мільйонів. 

Один проєкт зможе отримати мільйон-півтора. От і рахуйте, скільки буде знято. Близько 7 проєктів. Але, з іншого боку, краще менше та якісніше. Ми ж за якість боремося, а не за кількість.

Хочу підкреслити: навіть в умовах секвестру бюджету через боротьбу з пандемією нові фільми будуть профінансовані.

- У напрямку "серіали" також є боргові зобов'язання?

- Пітчинг серіалів відбувається уперше, тому тут немає боргів. На серіали попередньо буде виділено 60 мільйонів гривень за умови 50% покриття витрат. Переваги отримають ко-продукційні проєкти, оскільки там будуть додаткові кошти для здійснення задуму. 

Наприклад, якщо бюджет фільму становить 100 мільйонів, а у нас обмеження по 10-20 мільйонів на один проєкт, і припустімо, продакшен не знає, де взяти решту коштів, то відповідно їм 10 мільйонів ні туди ні сюди.

- У затвердженому кошторисі зазначено, що на фінансування фестивалів заклали 43 мільйони гривень, раніше було 70. Хіба масові заходи не йдуть в онлайн, наприклад, Одеський кінофестиваль заявив про це.

- Держкіно пропонувало залишити фінансування цієї секції на рівні 20 мільйонів, щоби більше виділити коштів на виробництво фільмів, а не на масові заходи, які зараз трохи не на часі.

І ці 20 мільйонів витратити в більшості своїй на промокампанії, щоб хоча б у великих містах робити хороші презентації з телебаченням, журналістами, запрошувати центри молоді. Але Рада з держпідтримки кінематографіі ухвалила таке рішення, оскільки є норма Закону України "Про державну підтримку кінематографії", що передбачає гарантоване фінансування певних статей на рівні 12%. У законі все прописано, кому цікаво, можуть ознайомитися.

Паспорт ще не підписаний. Він поданий у Мінкульт і Мінфін. Чекаємо підписання.

- Можливий варіант перегляду?

- У профільний комітет парламенту направлено пропозицію відстрочити виконання норми про гарантоване фінансування у зв'язку з пандемією та секвестром бюджету. Якщо таке рішення буде ухвалено, Рада з підтримки кінематографії буде збиратися та перерозподіляти кошти на інші напрямки державної підтримки.

Я все ж таки більше за те, що зараз потрібно максимально підтримати виробників кіно. 

- Чи буде надано фінансову підтримку кінотеатрам, які не працюють через карантин?

- Бюджетом Держкіно це не передбачено. Але в першому читанні ухвалено закон про підтримку культури, можливо цей закон розв'яже проблему.

Держкіно зі свого боку планує підтримати кінотеатри під час виходу з кризи шляхом промоакцій: проведення презентацій фільмів, творчих зустрічей, створення проєкту "Кінотеатр просто неба", коли всі охочі можуть дивитися кіно на свіжому повітрі, на відстані півтора метра.

- Коли, на вашу думку, потрібно відкривати кінотеатри?

- Плавний вихід з карантину потрібно починати в липні. Деякі пропонують перенести на осінь, аргументуючи тим, що влітку немає великих релізів. У якості підтримки кінотеатрів ми пропонуємо почати працювати влітку, показуючи українські фільми. Ми зустрічалися з директорами кінотеатрів і розмовляли, що нехай це буде другий прокат, десь пільгові прокати, але потрібно поступово виходити. 

Люди засиділися вдома, скучили за культурними заходами і не думаю, що багато хто цього літа поїде за кордон. 

У нас готується зустріч з представниками МОЗ, щоб розробити рекомендації для розсадження у залі, правила входу та перебування в кінотеатрі. Подивимося, як виходять з карантину кінотеатри в інших країнах. Можливо, зробимо обмежене наповнення залів, але все-таки будемо плавно виходити, а восени буде повний вихід.

- Що з цього приводу думають дистриб'ютори?

- Ми зустрічалися з ними. Вони готові. Наприклад, Film-UA, Сергій Созановський, запропонував свої фільми дати безкоштовно в прокат у якості підтримки кінотеатрів, інші продакшени готові зробити це на пільгових умовах. Вони - за, але у директорів великих кінотеатрів є суперечливий момент.

Якщо невеликі кінотеатри кажуть: "Ми згодні", то мережеві вважають, що виходити потрібно у вересні, коли будуть великі прем'єри. Їх зупиняє те, що їм потрібно сплачувати оренду у торговельних центрах. Без великих проєктів вони ризикують не зібрати достатньо коштів.

- Раніше в Держкіно була така секція фінансування, як ігрові та неігрові тематичні фільми - патріотичні. Зараз ця секція об'єднана з іншими напрямками, чому зроблений такий крок?

- Окремою секцією, як ви говорите, фінансування патріотичного кіно відбувалося іншим державним закладом - Міністерством культури України. Там була програма "патріотичного кіно", цей відбір і фінансування відбувався без участі Агентства.

Держкіно в деяких конкурсних відборах оголошувало тематичні сесії, які могли бути віднесені до патріотичного кіно. Наприклад, "Про героїзм воїнів, які брали участь у захисті України", "До 100-річчя проголошення Української Народної Республіки (2017 рік)", "До 100-річчя Бою під Крутами (2018 рік)" та інші.

Я все чекала, хто на це зверне увагу. Річ у тім, що в законі не прописано, що ця секція має бути винесена в паспорті окремо. В законі є положення про підтримку ігрового кіно, документального, просвітницького і так далі. Тому не зовсім справедливо давати привілеї фільмам якогось певного напряму, а іншим - ні.

Я вважаю, якщо фільм якісний - військового або якогось іншого напрямку, то він обов'язково пройде в загальному рейтингу.

Інакше, коли ми комусь даємо привілей, то зрештою можемо вибирати не з кращих фільмів, а з того, що є. 

Патріотичне кіно не обов'язково має бути про війну. Це може бути біографія людини, яка надихає, мотивує молодь. 

Читайте повний текст інтерв'ю Марини Кудерчук виданню Йод.media