Україна у Каннах. Дискусія Cancelling Russian Culture: як позбавити країну-агресора ідеологічної зброї
19 травня на Каннському кіноринку Marché du Film відбулася дискусія Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War – івент, спрямований на подолання наслідків багаторічної "роботи" російської кіноіндустрії зі спотворення та дегуманізації образу України та українців. Учасники події, організованої Національним павільйоном України за підтримки Американського павільйону, навели аудиторії вагомі аргументи про неприпустимість під час розв’язаної росією війни давати можливість представникам країни-агресора бути присутніми на міжнародній культурній арені.
Модератором події виступив кінопродюсер та засновник кінокомпанії F Films Андрій Фесяк. У вступному слові він згадав про сьогоднішній День вишиванки – символ нашої культури, в орнаментах якої відображено своєрідність кожного регіону. І зауважив, що цей святковий день – як і всі дні від початку російської агресії – є сумним, адже "у той час, поки люди в світі дивляться кіно, в Україні ворог руйнує міста й кінотеатри в них". Він наголосив на тому, що культура загалом – і кіно зокрема – завжди була ідеологічною зброєю країни-агресора, котру росія роками використовувала задля проштовхування наративів антиукраїнської шовіністичної пропаганди.
Як наочний аргумент цієї тези численним гостям події, – представникам світової та української кіноіндустрії й дипломатичних кіл, журналістам, – було представлено відеоролик із найбільш кричущими фрагментами популярних російських фільмів, які готували глядачів до кривавої війни з нашою державою, заперечували існування України, української мови та культури, зображали українців "нацистами" та ворогами рф.
У продовження розмови Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук згадала про велику роботу, що майже одразу із початком повномасштабної війни почало провадити Держкіно разом із Українською кіноакадемією та всією українською кіноспільнотою, готуючи численні петиції та розсилаючи листи й звернення до світового кінематографічного співтовариства із закликом до бойкоту російського кінематографа.
Марина Кудерчук наголосила, що Держкіно багато разів зверталося до Каннського кінофестивалю та Міністерства культури Франції стосовно неприпустимості участі російського аудіовізуального контенту у кінофестивалі під час війни, розв'язаної росією проти України. І хоча оргкомітет фестивалю зрештою ухвалив рішення про відмову приймати офіційні делегації або представників, пов'язаних із урядом рф, він все одно залишив у конкурсній програмі фільм російського режисера Кирила Сєрєбрєннікова "Дружина Чайковського", аргументуючи це опозиційністю режисера російській владі.
Безкарність дій агресора з 2014 року призвела до того, що у лютому розпочалася повномасштабна війна на території України. І саме кінематограф є пропагандистським інструментом, яким рф зображає меншовартість інших країн, нав'язуючи меседж про велич росії та її армії як серед своїх громадян, так і по всьому світу. З початку березня ми активно зверталися до міжнародних фестивалів та VOD-платформ із закликом блокувати покази російського кіно, щоб захистити світ від цієї пропаганди. Сьогодні українські кінематографісти мали б займатися своєю справою, але натомість змушені йти до армії, волонтерити, рятувати своїх дітей, захищати домівки, яких дехто з них вже не має… Ми віримо, що переможемо, повернемося до нормального життя, будемо знімати українське кіно та будемо частиною європейської кінематографічної родини. І вдячні за підтримку колегам з усього світу.
Голова Держкіно Марина Кудерчук
Історичний аспект необхідності культурного бойкоту зачепив у своєму виступі артдиректор Київського міжнародного кінофестивалю "Молодість" Андрій Халпахчі. Він підкреслив необхідність зміщення фокусу з російської культури першою чергою в самій Україні, навів приклади виключень фільмів країни-агресора з інших фестивалів і наголосив на необхідності культурної деокупації.
Після розпаду СРСР неможливо було влаштувати українські посольства в країнах Європи, оскільки росія привласнила всі радянські посольства на цих територіях. Це ж саме відбувалося у галузі дистрибуції західних фільмів – російські компанії купляли права на всі екс-радянські території: Україну, Грузію, тощо. І навіть через економічний аспект заморожували для деяких авторських фільмів можливість бути показаними в Україні – буцімто, невигідно. Тобто росія окупувала все. Сьогодні ми маємо відділення великих компаній в Україні, але центральні регіональні офіси все одно лишаються в москві, і саме там вирішують, коли будуть релізи в Україні. Це має змінитися.
Артдиректор КМКФ "Молодість" Андрій Халпахчі
Розмову продовжила радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко, наголосивши, що "такої війни не було в Європі з 1945-го року: світ спостерігає, що відбувається в Україні, а Україна захищає всю Європу". Вікторія Гуленко розширила тему необхідності повної відміни участі представників росії у будь-яких світових подіях суспільного значення: не лише у кінофестивалях, але й спортивних змаганнях, закордонних виступах російських музикантів і артистів тощо, – оскільки все це так само пропагує наративи рф і зміщує акценти з їхньої колективної відповідальності за агресію проти України.
Як приклад такої вже реалізованої відміни вона навела, зокрема, припинення нью-йоркською Метрополітен-опера співпраці з російською оперною співачкою Анною Нетребко, що відмовилася публічно засудити дії владіміра путіна, й рішення замінити її в постановці "Турандот" українською співачкою Людмилою Монастирською.
Згадала вона й про Євробачення, де український гурт Kalush Orchestra здобув перемогу завдяки рекордній підтримці України з боку вільних країн Європи. Європейський мовний союз вже наступного дня після повномасштабного нападу на Україну відсторонив росію від участі в Євробаченні, й представниця МЗС наголосила, що так само мав би вчинити і Каннський кінофестиваль.
Позиція Канн щодо Сєрєбрєннікова викликає певний подив, оскільки біографія режисера щільно пов’язана із Владиславом Cурковим, що працював у путінській адміністрації. До фінансування робіт режисера долучався Фонд Суркова. І це тоді, коли загальновідомо, що саме Сурков – архітектор російської пропагандистської машини, робота якої була тригером початку війни на Донбасі 2014 року. Щодо безпосередньо фільму "Дружина Чайковського", то він профінансований приватним фондом "Кінопрайм" Романа Абрамовича, котрий зараз перебуває під європейськими санкціями.
Радник Посольства України у Франції Вікторія Гуленко
Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук сконцентрувалася на індустріальному аспекті питання, наголосивши на необхідності повного відмежування країни-агресора від доступу до світового кіноринку.
Це – не лише українська війна. Якщо українська армія програє, то програє й весь демократичний світ. І якщо програє українське кіно, то це також уразить і європейське, і світове кіно. Наш креативний ринок, наша кіноіндустрія багато разів довела, що ми дійсно частина Європи. Ми робимо чудові стрічки з глибокими сенсами, і не думаю, що хтось хоче це втратити. Світ має зрозуміти, що відбувається зараз: ми захищаємо не Україну, а демократію, гуманістичні принципи світу, і це може бути втілене у дуже практичних речах на кшталт кооперації.
Виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук
Вікторія Ярмощук закликала припинити будь-який бізнес із суб’єктами підприємницької діяльності рф, зупинити дистрибуцію та ліцензування контенту для території росії тощо. Адже кошти, котрі завдяки цьому заробляють російські дистрибутори, кінотеатри, кіновиробники, згодом через податки фактично йдуть на фінансування страшної війни проти мирного населення Європи, а також – на продовження роботи російської пропагандистської машини. І світова кіноспільнота, що прагне поновлення й збереження миру в Україні та Європі, аж ніяк не має цього допускати.
Завтра, 20 травня на кіноринку Marché du Film Національний павільйон України представить презентацію Discover Ukraine: подія буде сфокусована на можливостях міжнародної співпраці з нашою кіноіндустрією та питаннях підтримки її роботи за часів війни.
