В Українському національному павільйоні відбулася панельна дискусія: «Кінофестивалі під час війни: українські культурні платформи як інструменти дипломатії та опору»
18 травня 2025 року на кіноринку Marché du Film – Festival de Cannes в Українському національному павільйоні пройшла панельна дискусія «Organising International Film Festivals in Ukraine During Full-Scale War» - «Організація міжнародних кінофестивалів в Україні під час повномасштабної війни».

Учасники дискусії, генеральний директор Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі та Голова ГО «Укркінофест» Андрій Ногін, підкреслили, що в умовах повномасштабного вторгнення українські кінофестивалі не лише не припинили своєї діяльності, але й трансформувалися в потужні платформи комунікації, солідарності та опору.
«Сьогодні фестивалі виконують подвійну місію: культурну — зберігають і розвивають національний кінематограф навіть у найскладніших умовах, а також дипломатичну — розповідають світові про війну мовою мистецтва, посилюючи міжнародну підтримку України», — зазначив Андрій Ногін

Спікери розповіли про те, що попри виклики, з якими доводиться стикатися, фестивалі адаптуються до нових реалій — проводяться в укриттях, переходять в онлайн-формат або організовуються просто неба, демонструючи незламність українського духу.
Панель представила огляд ключових кінофестивалів, які сьогодні формують стратегію української культурної дипломатії:
- Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» — спеціалізується на відкритті нових імен у кінематографі та підтримці дебютних робіт.
- «Cinema for Victory» — національний фестиваль воєнної документалістики, створений за ініціативи Держкіно та підтримки Офісу Президента України.
- SUNNY BUNNY Film Festival — перший в Україні спеціалізований фестиваль квір-кіно.
- Одеський міжнародний кінофестиваль (ОМКФ) — головний фестиваль національного кіно.
- Docudays UA — провідний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини.
«Організація кінофестивалів під час війни — це не лише культурна подія. Це акт спротиву, жест солідарності, символ незламності нашого духу та продовження культурного життя нації. Українське кіно — живе, б'ється і говорить на весь світ», — підсумував Андрій Халпахчі.

Захід надав міжнародній кіноспільноті глибше розуміння сучасних реалій культурного життя України в умовах війни та підкреслив стратегічну важливість підтримки українського кінематографу на глобальному рівні.