ОМКФ-2023 — День 6-й: продовження конкурсних показів, майстер-клас із тенісу та старт Літньої кіношколи

24 серпня, у День Незалежності України, в Чернівцях розпочала свою роботу Літня кіношкола Одеського міжнародного кінофестивалю. Протягом трьох днів учасники Кіношколи мають зустрічі з професіоналами кіноіндустрії, дізнаються інсайти про створення визначних кінострічок та напряму спілкуються зі світовими та українськими кінозірками.

Перший день Кіношколи розпочався з майстер-класу «Сучасний герой незалежної України» від сценариста і куратора сценарного курсу в Українській кіношколі Ярославом Войцешком.

"У час війни нам потрібне не стільки кіно як прояв особистості митця, скільки його конкретна функція як інформаційної зброї. Потрібно розуміти, що кіно — це річ, яка може впливати на мільйони людей. І на митців накладається серйозна відповідальність перед цими мільйонами", — сказав Ярослав Войцешек.

Далі на учасників Кіношколи чекав майстер-клас «Нав'язані правила чи ключ до успіху? Від ідеї до роботи з актором» за участі режисерки Марини Ер Горбач та майстер-клас «Український продюсер – хто він?» за участі виконавчого продюсера FILM.UA Group і куратора продюсерської програми в Українській кіношколі Кирила Горобця.

"В роботі з акторами я пропоную їм у своїх пробах проживати життя. З кожної події можна зробити етюд, в усіх важливих емоційних точках, які будуть потім базовими для їхньої історії. Дуже важливо, щоб актори не сприймали досвід проб як токсичний. А режисерам варто пам'ятати, що робота з акторами — це робота з людьми, це про взаємодію людини з людиною", — зазначила Марина Ер Горбач.

А завершився перший день Літньої кіношколи майстер-класом режисера та актора Ахтема Сеітаблаєва «Національний аспект в українському кіно».

В цей день глядачі подивились чотири конкурсні фільми: «Ми не згаснемо» Аліси Коваленко, «Мій карпатський дідусь» Зази Буадзе, «Звір у джунглях» Патріка Шія та «Сестри» Лінда Ольте.

"Мій фільм мозаїчний і це відрізняє його від інших. Ми намагалися зробити проєкт не про одну сім’ю, дитину, а створити зріз покоління. І для мене важливо, щоб це була не просто локальна історія однієї родини, а щось більше. Сподіваюсь, що мій фільм дасть трошки світла до ваших сердець. Хоча там є сумний бекграунд у всьому, що відбувається, але є й любов. І я сподіваюсь, що глядачі це відчують", — поділилась Аліса Коваленко.

З програми спеціальних показів були представлені фільми «Мирний-21» Ахтема Сеітаблаєва, ШТТЛ Аді Вальтера та «Присвячення Єві» Сергія Сторожева.

"Нам важливо — і мені в тому числі — розповідати історії, які ми бачили на власні очі. Так сталося, що я маю честь знати доволі багато людей серед військових. Цей фільм побудований на документальній історії про захист луганського прикордонного штабу, яка відбулась у 2014 році, — розповів Ахтем Сеітаблаєв. — Цей фільм для мене про довіру, бо це надзвичайно важливий інструментарій, а особливо під час війни, коли конче потрібно довіряти тому, хто поруч з тобою. На жаль, у фільмі є і наша особиста втрата, один з акторів, наш світлий друг Паша Лі. Це була його остання роль. Ми власне присвятили цей фільм йому, всім тим, кого немає з нами, і ще більше — тим, хто живий".

А в межах індустрійної секції Film Industry Office відбулась низка дискусій, присвячених копродукції та розвитку аудіовізуального сектору України. Зокрема, пройшла публічна дискусія «Стратегія розвитку аудіовізуального сектору України під час війни та після перемоги» та обговорення особливостей створення контенту з країнами Європи й Північної Америки.

До обговорення особливостей створення контенту з країнами Європи й Америки долучились Сергій Зленко, представник України в Eurimages, та Манон Дюверже, співробітниця Директорату європейських та міжнародних справ CNC, керівниця Європейського фонду солідарності з українськими кіно.

"Важливим є напрямок міжнародної копродукції. І наша співпраця з європейцями в принципі вибудує той наратив і ті форми, які будуть цікаві й нам, і їм. — каже Ольга Захарова, директорка Департаменту зі стратегічного маркетингу 1+1 media. — Це сприяє економічному зростанню й укріпленню та більшій кількості кіно. І тут не потрібно зазвичай стовідсоткове фінансування, дайте хоч щось. З цим наші продюсери будуть ефективні. Вони вже показали, що вони багато чого можуть у дуже різних ситуаціях".

"Якщо ми не будемо розповідати свої фільми й своє бачення, то чи зробить це хтось за нас? — зазначає Алла Преловська, програмна директорка форуму Kyiv Media Week, Компанія Media Resources Management (MRM). — Насправді вже робить. Росія вже збільшила бюджет на свою кіногалузь на найближчі три роки. Це близько 120 мільйонів доларів на рік, та понад 60 фільмів. 17 серпня у них вийшов фільм «Сведетель», про Київ, Бучу. Це дійсно дорогий продакшн, з англомовною версією, спрямованою на іноземну аудиторію. Цинічна брехня і маніпуляція, але це може когось переконати. І таким чином вони планують зробити дуже багато фільмів. Тому нам важливо бути в культурному просторі".

Також відбулась панельна дискусія про те, яким має бути українське кіно сьогодні та після перемоги, які виклики поставила війна перед кінематографістами та кейси перших зйомок після повномасштабного вторгнення.

"Скоро, коли ми переможемо, ті люди, які зараз здобувають перемогу, повернуться додому. Вони будуть хотіти дивитися щось. І я не впевнений, що багато хто з них захоче дивитися на війну", — зазначив Сергій Сторожев.

"Коли людину треба витягнути з травматичної ситуації, все ж таки нескінченно показувати їй щось травматизуюче — це не дуже добрий варіант. Тому фільми, які будуть людей відвертати, нам потрібні. Вони можуть бути в різних жанрах. Будь-яка історія може надихати, якщо вона буде правильно зроблена”, — додає Вікторія Бурдукова.

Тему продовжила Марина Ер Горбач: 

"Якщо у людини стається погана історія, але вона відчуває, що вона може щось робити, що в неї є сили (і є фінансування тим паче) — неправильно комусь щось забороняти. Ви ніколи не знаєте, що вийде в кінці. Вийде добре — ми всі подивимося. Вийде погано — ми не подивимось. Це дуже просто. Мій основний меседж був би такий: будь ласка, нікому нічого не забороняйте. Якщо люди хочуть щось творити, це теж супротив війні. Можливо, це їхній єдиний шлях зараз залишитися ментально здоровими".

Також у цей день Леонід Станіславський, один з героїв документального фільму «Сивочолі гравці» та 99-річний спортсмен, провів у межах Одеського міжнародного кінофестивалю майстер-клас із великого тенісу для всіх охочих.

Одеський міжнародний кінофестиваль проходить за підтримки Одеської міської ради, Чернівецької міської ради, Чернівецької обласної ради, Українського культурного фонду, Державного агентства України з питань кіно, Програми «Креативна Європа» та Європейського Союзу, Партнеру документальної секції Film Industry Office Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Офіційний спонсор: TM ARARAT. Офіційний платіжний партнер: Mastercard. Генеральний телевізійний партнер: ICTV-2. Офіційні партнери: UpHub та Культурно-мистецький центр ім. І. Миколайчука. Глянцевий партнер: Marie Claire. Культурний партнер: Jetsetter. Медіапартнер: MEGOGO. Офіційний готель: «Буковина». Інформаційні партнери: Радіо 10, Чернівецька медійна платформа «Шпальта», Суспільне Чернівці, LiRoom.