Про що говорили під час дискусії "Вплив війни в Україні на міжнародну кіноіндустрію" на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах

07.07.2022

У Чехії триває 56-й Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах. 4 липня в межах Karlovy Vary International Film Festival пройшла панельна дискусія "Вплив війни в Україні на міжнародну кіноіндустрію". Публікуємо головні тези розмови.

Участь в обговоренні взяли Симона Бауман (German Films), Улдіс Цекуліс (VFS Films), Павліна Зіпкова (Czech Film Commission), Дагмар Седлачкова (Masterfilm) та Ігор Савиченко (Directory Films) і Дар'я Бассель (Moonman, Docudays UA), модерувала розмову Іванна Хіцінська. Учасники дискусії говорили про те, як війна росії проти України впливає на міжнародну кіноіндустрію та вкотре звернули увагу кіноспільноти на необхідність припинення співпраці з кіноінституціями рф і важливість виключення нині російського кінематографа зі світового культурного поля.

Конспект дискусії

Улдіс Цекуліс

Важливо, щоб зараз українське кіно було побачене. Потрібно організовувати його покази та влаштовувати обговорення фільмів з авторами.

Ігор Савиченко

Коли мова йде про фінансування українського кіно зараз, постає проблема країни походження. Згідно з вимогами, для того, щоб отримати фінансування з європейських фондів, спочатку потрібно довести наявність аналогічного з української сторони. А з цим зараз доволі проблематично.

Симона Бауман

Для мене війна почалась не зараз, а у 2014 році з окупацією Криму. Саме тоді працювати з росією стало нейпринятним. Гадаю, сьогодні немає сенсу говорити про росію чи кооперацію з росіянами. Наше завдання – надати максимальну підтримку Україні.

Потрібно подумати, як діяти надалі. Проблема постає з невизначеністю майбутнього українського кінематографа. Адже ситуація не зміниться через місяць. Віна буде довгою, а отже фінансові проблеми лише збільшуватимуться. Ми повинні дивитися в майбутнє та розробити план, як діяти далі. Україна – велика країна з багатьма талантами. Ми повинні подумати, як допомогти їм. Подумати більш широко в цьому контексті.

Дар'я Бассель

Найбільше я боюсь того, що скоро з’явиться багато європейських фільмів, знятих українськими режисерами, але без українських продакшенів чи продюсерів. Це не правильно. Ми роками боролися проти цього. Боролися за те, щоб бути присутніми на міжнародному ринку, бути почутими, презенувати свої фільми. Зараз ми маємо чудові фільми на міжнародних фестивалях. Була зроблена титанічна робота великої кількості людей і буде прикро її згубити.

Зараз ми маємо постійно говорити про наше кіно, показувати його на міжнародних майданчиках, фестивалях. Ми маємо бути почутими. Нещодавно ми представляли декілька фільмах у різних програмах Sheffield DocFest і отримали неймовірних відгук глядачів. І не через війну, а тому що ці фільми дійсно чудові.

З одного боку зараз влучний момент бути з Україною. З іншого – ми всі поки не маємо відповіді на запитання, як зробити це правильно.

Доки триває війна, російська культура і російські фільми зокрема повинні бути скасовані. Звісно, завжди будуть незгодні, як це було з рухами MeToo чи Black Lives Matter. Але доки росія продовжує цю огидну війну, використовує культуру як пропаганду, щоб виправдати свої злочини, вона повинна бути під економічними та культурними санкціями. Зараз ми намагаємось пояснити нашу позицію світу і довести, що зараз час почути українські голоси.

Улдіс Цекуліс

Я вважаю, що українці мають всі права закликати до бойкоту російської культури. Всі фільми, підтримані російськими державними інституціями мають бути забанені, бо вони несуть пропаганду. Не всі розуміють, що відбувається в Україні. Тож ми маємо донести месседж.

Павліна Зіпкова

Я задаюсь питанням, як кожен з нас особисто зможе допомогти Україні? Відповідь така – як тільки закінчиться війна, приїжджайте до України, не бійтесь. Там настільки красиво, що в це важко повірити. Знімаючи там, ви допоможете Україні економічно.

Дагмар Седлачкова

Для мене все доволі просто. З точки зору людяності, доки війна не закінчиться, для мене не постане питання кооперації з росіянами. Якщо йде війна, гинуть цивільні, російська культура має бути забанена.

Ігор Савиченко

Скільки зараз протестувальників в росії? Декiлька тисяч максимум. В країні з 145 млн населення. Ми не маємо часу шукати цих "хороших рускіх". Я не кажу, що таких немає взагалі. Певно є. Але зараз шукати їх не на часі.

Для тих, хто не розуміє ситуацію, я поясню. Героя нашого фільму "Один день в Україні", який ми показали на Sheffield DocFest, вбили. Це був Роман Ратушний. Йому було майже 25. Роман був активістом з Києва. Його вбили в бою. Напередодні він написав, що чим більше росіян ми вб'ємо зараз, тим менше росіян доведеться вбивати нашим дітям. Звучить дещо по-нацистські. Але перефразовуючи скажу, що чим більше росіян вб'ють зараз українці, тим менше росіян доведеться вбивати потім європейцям.

Російська культура повинна бути бойкотована, доки не закінчиться війна. Багато європейців бажають нам миру. Нам не потрібен мир. Нам потрібна перемога!

---------------------------------------------------------------------------

56-й Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах триває до 9 липня 2022 р.